
Збірна України вийшла на юнацький чемпіонат Європи U-17. Команда Юрія Мороза виграла свою групу у еліт-раунді. Українці здолали команди Словаччини та Швейцарії – 3:0, а також перемогли греків – 2:0.
Дуже сильне покоління гравців
2007 рік – дуже сильне покоління гравців в українському футболі. Максимально збалансований склад, де на кожну позицію є вибір гравців. Наставник має конкуренцію. Далеко не всі потрапили до заявки на еліт-раунд.
Воротарі «Байєра» та «Реала» між собою конкурують за місце у старті. Олександр Петренко у 16 років стабільно грає на рівні юнацької команди «фармацевтів». Ілля Волошин нещодавно став новачком мадридського гранда. Інтерес до Іллі виявляли низку європейських грандів.
На флангах захисту Олексій Рибак та Микита Шелекета можуть грати однаково на правому та лівому фланзі оборони. Обидва вже дорослі до рівня юнацьких команд «Динамо» та «Шахтаря».
Лідером захисту є Дем'ян Третяк. Захисник юнацької команди має чудові фізичні дані від природи. Швидкий, мобільний. Нічого не програє внизу та вгорі. Недарма після турніру очі на нього поклали скаути «Манчестер Юнайтед».
Капітан команди Кирило Дігтяр дебютував за першу команду «Металіста» у 15 років 158 днів, став наймолодшим в історії гравцем УПЛ. Дігтяря стабільно викликали до збірної 2006 року, де він був головним. Може грати зліва або у центрі оборони.
Є великі перспективи в інших динамівців – Павла Люсіна, Богдана Редушка та Володимира Озима. Останній із осені грає за юнацьку команду «Динамо». Редушко видав топ-турнір у Греції. Люсін 2008 року народження, на рік молодший за партнерів.
Хороше враження залишили представники «Руху» Іван Денисов та Назар Бондар. Швидкі, технічні, мобільні. Дуже висока ймовірність того, що вже незабаром у них будуть свої шанси у першій команді львів'ян.
Українці у Європі прогресують. У 16 років Дмитро Богданов вже близький до першої команди "Динамо" Дрезден. Артем Степанов багато забиває за юнацькі команди Баєра. Олександр Драган підписав професійний контракт із «Аталантою». Думаю, що незабаром ми його побачимо у примавері «бергамасків». Вищезгаданий Стрельчук грає разом із Богданом Оліченком у «Баварії».
Ще є Олександр Сорока, який уже грав за «Гент» у Юнацькій Лізі УЄФА. Представник «Бенфіки» Андре Вакулюк та «МЮ» Захар Бауманн. Форвард "Емполі" Богдан Попов.

Потрібно віддати належне попередньому наставнику збірної України 2007 року Володимиру Єзерському. Наразі нових футболістів у збірній не було. Усі викликалися на першу кваліфікацію або два селекційні збори.
Такої плеяди талановитих футболістів одного року народження не пам'ятаю. Можливо, це можна порівняти з 1990 роком, коли українці виграли домашній юнацький ЧЄ.
З покоління гравців 2007 року 4-5 футболістів мають реальні шанси на національну команду через пару років. Насамперед – Богданов, Третяк, Петренко, Дігтяр, Степанов, можливо, Рибак, Редушко, Волошин, Озимай.
Досвід тренера
Юрій Мороз довгий час перебуває у юнацькому футболі. Під його керівництвом «Динамо» у Юнацькій Лізі чемпіонів сезону 2016/17 навело шерех. Тоді українські вболівальники дізналися про Дениса Попова, Віталія Миколенка, Владислава Дубінчака, Миколу Шапаренка, Богдана Леднєва, Сергія Булеця, Назарію Русину.
Юрій Леонтійович розуміє, як працювати з молодими футболістами, як потрібно вибудовувати стосунки з гравцями. Мороз вміє знаходити підхід до різношерстих футболістів. Він навіть вдало грав Русин зі своїм непростим характером.
Дуже важливо, що Мороз останнім часом здобув великий досвід роботи у структурі збірних. Він не вивів збірну 2006 року на Євро U-17 минулого року. Я думаю, що над своїми помилками він добре попрацював і зробив правильні висновки.
Мороз активно допомагав Олегу Кузнєцову з 2005 року восени. Він їздив із командою до Кореї на товариський турнір та першу кваліфікацію на Мальту. Все це допомогло правильно побудувати процес підготовки та розподілити сили на турнір.

Мороз не просто їхав на багажі попередника або використовував клубні напрацювання, а збудував щось своє. Якщо захист та атака не зазнали змін кадрово, то середина поля суттєво змінилася. Не отримав виклик провідний хавбек "Гента" Олександр Сорока, який був основним гравцем восени. Дуже добре зіграв Редушко, якого восени не було у збірній взагалі. Важливим гравцем став інший динамівець Озімай. Змінився загалом стиль команди.
Зміна ставлення УАФ до юнацького футболу та допомога від ФІФА
Мороз мав 6 днів повноцінної підготовки до матчів. Не так, як раніше, що збірна з літака одразу починала грати, маючи день чи два на підготовку до турніру. Тепер удалося зібрати команду раніше. Була можливість краще познайомитися з гравцями, побачити їхній потенціал, награти деякі комбінації. Через матчі у клубах трохи пізніше приїхали наші німецькі легіонери.
Україна не мала жодних проблем з адаптацією, розподілом сил на всі три матчі. Фізично витримали три матчі за шість днів. Тренер провів грамотну ротацію, давши пограти майже всім. Без практики залишився лише третій воротар Олександр Харечко із «Руху».
Дуже важливо, що не було ніяких проблем з травмами. Дуже неприємно втрачати основного воротаря Петренка. Але на цій позиції конкуренція божевільна. Відмінно турнір відіграли представник «Дніпра-1» Назар Макаренко та Ілля Волошин із «Реалу». З польових гравців не міг грати лише захисник "Динамо" Даніель Дехтяр. Його не було через травму також під час першої кваліфікації восени. Пара Третяк - Дігтяр була основною під час обох кваліфікацій. Жодних питань щодо гри воротаря чи центральних захисників немає.
На руку Україні також було рішення ФІФА щодо проведення елітного раунду не в офіційні дати міжнародних матчів. Інші групи гратимуть у 20-х числах березня. Ми зіграли раніше майже на два тижні.
Без офіційних дат клуби не зобов'язані відпускати гравців до своїх збірних. У нас таким виявився лише один футболіст – Андре Вакулюк із «Бенфіки». Португальський гранд отримав запрошення, але вирішив не відпускати гравця до збірної України.
Греки, швейцарці залишилися без левової частини своїх легіонерів із провідних чемпіонатів Європи. Їх просто не відпустили клуби. Треба було спиратися на футболістів із національних чемпіонатів. Звідси втрата класу та незіграність.
Слід також визнати, що у нас був добрий жереб. Перша кваліфікація зі збірними Німеччини та Фінляндії виглядала сильнішою. Греки ніколи не виставали зірок на рівні юнацького футболу. Швейцарія – явно не Англія, Іспанія чи Німеччина.
Але це глобально не має значення. Головне – стежити за своєю грою. Збірна України довела на практиці, що варта путівки на юнацький чемпіонат Європи.
Джерело: sport.ua.