Завдяки ЗСУ Херсон дихає повітрям свободи, але саме місто понівечене обстрілами російської армії. На його відновлення знадобиться не один мільйон гривень і не один рік. Усі переконані, що Кристал потрібен Херсону навіть у вигляді комунального клубу, адже саме футбольний клуб є одним із чинників, який відрізняє місто від села. Однак війна перевертає ситуацію з ніг на голову і змушує шукати вихід у нових реаліях.
У перші повоєнні роки Херсону буде не до футболу. Це означає, що місто вкотре ризикує втратити Кристал. У своєму нинішньому вигляді МФК проіснував п'ять років – з 2017 по 2022-й. У житті будь-якого футбольного клубу бувають як приємні моменти, які хочеться згадувати, так і неприємні, про які хочеться забути. Своїми дуже пам'ятними моментами МФК Кристал, ділиться Микола Комаренко.
Таксист – у керівники
2017 року Кристал укотре відродився немов Фенікс – під тиском фан-руху міськрада ухвалила рішення про створення комунального підприємства. Цьому посприяла вбита 2018 року Катерина Гандзюк.
Коли постало питання про призначення керівника, фанати підтримали кандидатуру Сергія Шевцова, який мав чудове портфоліо – він побудував з нуля новокаховську Енергію, а також мав ігровий, тренерський та адміністративний досвід. Чинний на той момент мер Херсона Володимир Миколаєнко (зараз він перебуває в полоні у рашистів) вирішив влаштувати публічний конкурс-співбесіду, куди запросив не лише представників фан-руху, а й поважних людей із футбольної громадськості – наприклад, колишнього арбітра Анатолія Жосана.
Всі здивувалися, коли на цьому заході з'явився ще один кандидат на керівну посаду новоствореного клубу – якийсь власник служби таксі. Він заявив, що як спонсор команди з чемпіонату міста готовий очолити і Кристал. Фан-рух домагався відродження клубу кілька місяців: збирав підписи, проводив акції. І коли все вже було готово, прийшов якийсь ноунейм і вирішив задути на святковому торті всі свічки.
Гнали його з тієї співбесіди так, що аж гай шумів.
Херсонська фішка
Авангард-2 у сезоні 2019/20 був "дощовим" суперником. У матчі першого кола злива в Краматорську йшла цілу добу. Коли суперник приїхав у Херсон, погода зіпсувалася ще сильніше. Дренаж газону гірший, тому вода на деяких ділянках поля залишалася. Зі слів Миколи, той матч розпочався із запізненням.
Кристал виграв із рахунком 5:2, останній м'яч у грі забив Андрій Барладим. Він ніколи раніше не святкував голи таким чином, але того разу чомусь вирішив підняти руки догори і застигнути на місці. Давно не вистачало херсонського святкування, подібного до "шахтарського" – коли гравці схрещують руки, демонструючи молот. І Комаренко побачив у цьому можливість. Наступного дня у звіті до матчу вони зробили з цього жесту патріотичне святкування корінного херсонця.
Побачивши звіт із цим фото, Андрій здивувався. "Миколо, ось це ти придумав! Я ж не вкладав у це святкування жодного сенсу чи підтексту", – сказав Барладим. Але втілення ідеї йому сподобалося. Команді та вболівальникам теж. А найбільше задоволений був Сергій Шевцов, він завжди наполягав на тому, що Кристалу потрібно розвивати місцевий футбольний патріотизм.
Біг по кабінетах
Бюрократія з'їдала все бажання займатися навколофутбольним розвитком клубу, робити будь-які акції та шоу-програми – на все це банально не вистачало часу.
Кристал – клуб комунальний, отже бюджет був статейним. П'ять основних статей витрат включали: зарплати, навчально-тренувальні збори (харчування, проживання, проїзд), інвентар, внески за участь у змаганнях, податки. Якщо впродовж сезону кошти за якоюсь зі статей залишалися невикористаними, їх не можна було просто взяти і перевести на іншу статтю – навіть у мінімальному обсязі. Навіть таку дрібницю мав затвердити виконком херсонської міськради. Для перенесення цих грошей потрібно було вбити багато часу: підготувати проєкт рішення, який буде затверджуватися, і пройти через усіх чиновників у міськраді.
Гіпотетична ситуація: адміністрація клубу купила нову форму і у них залишилося 12 тисяч гривень, яких не вистачає для останнього виїзного матчу. Для того, щоб переказати ці кошти, Микола починав похід по управліннях: юридичному, фінансовому, економічному, молоді та спорту, протокольному, і врешті-решт на документі мав стояти підпис заступника мера міста. Але і це ще було не все! Члени виконкому мали затвердити цей проєкт рішення. Найчастіше вони все ж таки затверджували, але при цьому моя рука щоразу зросталася з обличчям на цих засіданнях – депутати постійно плутали футбольний клуб Кристал зі стадіоном, який має таку саму назву.
Іншими словами, билися з вітряками.
"Воно вам треба?"
Сезон 2020/21 став історичним для Кристала – клуб уперше в історії грав у Першій лізі за наявної Другої. Клуб серйозно готувалися до виїзного матчу з Кременем: суперник приймав на штучному полі. Багато гравців випали зі складу через ковід, і команда вирушила до Кременчука з 16 гравцями. Сергій Шевцов вирішив готувати команду на тренувальному штучному полі, яке побудували якраз до Першої ліги. Як наголосив Микола Комаренко, він ще ніколи не бачив такого, щоб команда зіграла в матчі так, як вона відпрацьовувала це на тренуванні. Кожен задум, кожну ідею, аж до найменших дрібниць.
На виїзді Кристал відвозили підопічних Олександра Головка вздовж і впоперек: мали два виходи 1 на 1, і також не реалізували пенальті (до позначки підійшов не штатний пенальтист, а Іван Гливий – на той момент він був серед найкращих снайперів ліги, і команда хотіла підтримати його бомбардирські амбіції). Суперник же забив свій єдиний момент на 75-й хвилині та виграв матч.
У тому сезоні Кристал посів останнє місце в турнірній таблиці: у командному активі було лише 3 перемоги та 4 нічиїх. Але скільки ж матчів вони програли на останніх хвилинах і секундах! Авангарду, Металісту 1925, Волині, Миколаєву... Начебто немає нічого незвичайного в тому, що клуб із найменшим бюджетом посідає останнє місце в таблиці. Але насправді все було не так однозначно – різницю зробили дрібниці.
Кристал виходив до Першої ліги з бюджетом команди з району десятого місця Другої ліги – 5,2 мільйона гривень. Схожий бюджет був у Нікополя! Перед стартом сезону заступник мера Ігор Козаков озвучив те, що клуб сам добре розумів, але не хотів визнавати: "Воно вам треба? У вас у Другій лізі все виходить, а Першу ви не потягнете – будуть проблеми". Усі розуміли, що скласти конкуренцію іншим учасникам із такими умовами неможливо. Але команда вже не могла зупинитися. Перша ліга була метою, мрією, до якої клуб фанатично йшов, вкладаючи всі сили. Шевцов був максималістом.
Під час сезону Кристалу додали ще 2,3 мільйона, що теж було мізером. Про жодне істотне посилення мови не йшло. Час показав, що клуб стрибнули вище голови.
Документи – через гугл-перекладач
2021 року в Херсоні відбулися вибори мера, на посаду претендували двоє претендентів – Ігор Колихаєв (він зараз перебуває в полоні у рашистів) і Володимир Сальдо (колаборант). Чинний на той момент мер міста Володимир Миколаєнко на другий термін не претендував. Було зрозуміло, що міська влада зміниться і захоче поставити на чолі Кристала своїх людей. У березні Микола Комаренко пішов із клубу.
Але спокійне життя йому тільки снилося. Де-юре він більше не був зазначеним працівником Кристала, але де-факто консультував нових керівників з низки питань. Одного разу до нього звернулися з проханням допомогти з алгоритмом дій під час отримання трансферного сертифіката щодо потенційного новачка – для цього потрібно було перекласти документи з іноземної мови з його попереднього клубу. Але для розв'язання цього питання потребувався нотаріально завірений переклад відповідного бюро перекладів.
Миколу запевнили в тому, що це питання вже залагоджене, і що можна долучатися до вирішення самої справи. Коли ж він поцікавився цим питанням, виявилося, що роботу над перекладом було доручено клубній бухгалтерці, яка мала зробити це за допомогою гугл-перекладача. До цього моменту Комаренко сподівався, що сам чогось навчиться у нових керівників; що вони привнесуть у наш клуб щось нове. Виявилося навпаки.
Сильне здивування – найм'якіший опис почуття, яке Микола Комаренко відчув у той момент. Довелося поставити начальників до відома, що питання, пов'язані з контрактними зобов'язаннями, є серйозними та вирішуються в кабінеті нотаріуса.
Піар Сальда
Слова Володимира Сальда розходилися з ділом, і так було завжди. У 2006 році він зняв команду з Другої ліги – виявилося, що на п'ять років. Після Революції гідності Сальдо став депутатом міськради і не втрачав можливості попіаритися на Кристалі. На депутатських комісіях він пафосно декларував підтримку, водночас на важливих для клубу голосуваннях або не голосував, або зовсім був відсутній. Перед дебютним матчем команди в Першій лізі він перейменував свій офісний центр на Кристал – і навіть прикрасив свою будівлю банерами на підтримку клубу.
Безпосередньо на дебютний матч Кристала у Першій лізі проти Миколаєва Сальдо знайшов щось подібне клубної форми (навіть йому з його зв'язками не вдалося роздобути справжню ігрову форму) і прийшов у ній у VIP-зону. Але – і це не дивно – його вистачило тільки на перший тайм і кілька фотографій. Микола Комаренко анітрохи не здивований тим, що ця людина стала зрадником. Для нього ніколи не існувало нічого святого – тільки бажання нажитися. У конкретному випадку – на симпатіях херсонських уболівальників.
Джерело: football24.ua.